пїЅ25 пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅ: пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ, пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅ - пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅМІ

Різні обставини життя і діяльності людей примушували не тільки користуватися різними одиницями часу, але спонукали ввести і різні системи лічби часу.

Всесвітнім, або світовим, часом називається місцевий середній час грінвічського меридіану. Позначається він через Т₀. Ним користуються для обчислення моментів початку і закінчення важливих астрономічних явищ і даних, які потрібні в астрономічній практиці, геодезії, мореплавстві та авіації. Вони публікуються в астрономічних календарях, астрономічних щорічниках і довідниках.

Місцевий час зв’язаний з всесвітнім часом формулою

Т_М = Т₀ + λ (5),

де λ - довгота, визначена відносно грінвічського меридіану.

Поясний час. Життя багатьох держав у XIX cт. характеризувалось посиленням різних форм економічних, політичних та культурних зв’язків між населенням великих національних областей і сусідніх держав. У цих умовах виявилося, що користування місцевим часом супроводжується численними непорозуміннями.

У 1885 р. Міжнародна конференція 26 держав прийняла систему поясного часу. За нею всю земну кулю було поділено на 24 годинні пояси з нумерацією від нуля до XXIII. Годинний пояс простягається по довготі на 15⁰. Місцевий час середнього меридіана поясу, яким користуються в усьому поясі, називається поясним часом. Межі поясів проходять по державних кордонах, по межах великих адміністративних областей та з урахуванням фізико-географічних об’єктів (гірських хребтів, великих рік і т.п.).

Нульовий пояс простягається по довготі на 7⁰,5 на захід і стільки ж на схід від грінвічського меридіана. Перший пояс лежить в межах 7⁰,5-22⁰,5, а другий – у межах 22⁰,5-37⁰,5 і т. д., різниця між поясами і місцевим часом в межах поясу не перевищує півгодини.

Центральний меридіан першого поясу проходить на 15⁰ на схід від Гринвіча (λ=15⁰=1^h), другий – на 30⁰(λ=30⁰=2^h) і т. д. Отже, N – номер поясу – збігається із значенням довготи середнього поясного меридіана, що виражена в годинах, і тим самим спрощуються розрахунки. Позначають поясний час буквою . Він дорівнює:

Т_П = Т₀ + N (6)

Літній час був введений з метою раціональної організації виробничого і суспільного життя великих індустріальних і адміністративних центрів, рівномірного використання потужностей електростанцій протягом доби, денного освітлення для роботи і т. п. 16 червня 1930 р. Декретом Ради Народних Комісарів стрілки годинників в усіх годинних поясах СРСР були переведенні на одну годину вперед. Зв’язок декретного часу із всесвітнім виражається співвідношенням Т_Д = Т₀ + N + 1^h, а також .

Т_Д = Т_М - (λ - N - 1^h) (7)

За декретним часом третього (московського) поясу діяли в СРСР всі види транспорту, засоби зв’язку і т. п.