NGC 4472
Астрологічний календар
| §37 Обертання Сонця і його магнітне поле |
|
|
Поряд з магнітним полем плям існує загальне магнітне поле Сонця. Форма сонячної корони, форма і рух протуберанців, магнетизм сонячних плям вказує, що Сонце являє собою великий магніт. Але виміри напруженості поля вказують, що воно слабке і має "склоподібний" і нестійкий характер. На полюсах магнітне поле майже однорідне і має напруженість, що відповідає напруженості магнітного поля Землі. Рух іонізованого газу при наявності магнітного поля Сонця супроводжується радіовипромінюванням. Спостереження за положенням плям на поверхні Сонця показують, що плями зміщуються від східного краю до західного. Це є свідченням того, що Сонце обертається навколо своєї осі у напрямі руху планет навколо нього, тобто проти годинникової стрілки, якщо розглядати цей рух з боку Північного полюса світу. Площина сонячного екватора нахилена до площини екліптики під кутом 7015'. Тому положення осі обертання Сонця в різні місяці є неоднаковим. Як виявилось, Сонце обертається не як тверде тіло, його кутова швидкість зменшується в міру віддалення від екватора. Лінійна швидкість обертання на екваторі близька до 2 км/с. Кутова швидкість ω=14,40 - 2,70·sin2B, де В — географічна широта. У цілому період обертання Сонця змінюється від 25 діб на екваторі, до 30 діб поблизу полюсів. Ці числа вказують сидеричні періоди. Для спостерігача, який разом з Землею рухається навколо Сонця, вони відповідно 27 і 33 доби. |