Астрономічний сайт ІФМІ

NGC 4438
NGC 4438

Астрологічний календар

Рухома карта

Ви можете самостійно зробити рухому карту зоряного неба. Скачайте і роздрукуйте зображення карти та рухомого круга (розширення 2008х2077).
Головна arrow Лекції arrow §27 Місцевий час і географічна довгота
§27 Місцевий час і географічна довгота Надрукувати
Кульмінації будь-якого світила внаслідок обертання Землі в різних географічних пунктах настають у різні моменти часу – спочатку у східних, а потім у пунктах з меншими географічними довготами. В пунктах, що розташовані на одному меридіані кульмінацію зорі, або середнього Сонця, або справжнього Сонця визначають одночасно і тому вважають, що і справжній, і середній сонячний і зоряний час є місцевим часом. Час виміряний на даному географічному меридіані називається місцевим часом.

Доведемо наступне твердження.
Теорема: Різниця місцевого часу двох меридіанів в один і той же фізичний момент дорівнює різниці довгот цих меридіанів, що виражені в годинній мірі.

Доведення
§27 Місцевий час і географічна довготаЗобразимо Землю у вигляді сфери: PNPS – вісь обертання, qq’ – земний екватор.

Виберемо на Земній поверхні два пункти спостереження (наприклад, Дрогобич (D) та Київ (K) та зобразимо Гринвіч (G)).

Введемо допоміжні необхідні позначення:
• ОD, OK – прямовисні лінії відповідно Дрогобича та Києва;
•  тоді, згідно означення PNDPS, PNKPS, PNGPS – меридіани відповідно Дрогобича, Києва та Гринвіча;
•  λD, λK – географічна довгота Києва та Дрогобича; причому різниця λKD спирається на центральний кут qDOqK.

Побудуємо допоміжну сферу (небесну сферу) з центром у центрі Землі (О), довільного радіуса і виконаємо ряд добудов:
• продовжимо прямовисні лінії до перетину з небесною сферою, отримаємо ZD, ZK – зеніт Дрогобича та Києва;
• проведемо небесні меридіани PDP′, PKP′, PGP′, які в перетині з небесним екватором дають точки QD, QK, QG;
• зобразимо (згідно означення) годинний кут Гринвіча відносно Дрогобича tD, tK та Києва та їх різницю tK-tD, яка спирається на центральний кут QDOQK.

Точки D, ZD, qD, QD та K, ZK, qK, QK лежать в одній площині (згідно побудови), а дуги qDqK і QDQK спираються на один і той же центральний кут, а отже є рівними. Отже λKD=tK-tD.

Такі самі міркування приводять до висновку:
λ12 = Tm1 - Tm2;   λ12 = s1-s2;   λ12 = To1 - To2.