Астрономічний сайт ІФМІ

Edifice of Gas and Dust in the Cone Nebula
Edifice of Gas and Dust in the Cone Nebula

Астрологічний календар

Рухома карта

Ви можете самостійно зробити рухому карту зоряного неба. Скачайте і роздрукуйте зображення карти та рухомого круга (розширення 2008х2077).
Головна arrow Лекції arrow §25 Системи лічби часу: всесвітній, поясний і декретний час
§25 Системи лічби часу: всесвітній, поясний і декретний час Надрукувати
Різні обставини життя і діяльності людей примушували не тільки користуватися різними одиницями часу, але спонукали ввести і різні системи лічби часу.

Всесвітнім, або світовим, часом називається місцевий середній час грінвічського меридіану. Позначається він через Т0. Ним користуються для обчислення моментів початку і закінчення важливих астрономічних явищ і даних, які потрібні в астрономічній практиці, геодезії, мореплавстві та авіації. Вони публікуються в астрономічних календарях, астрономічних щорічниках і довідниках.

Місцевий час зв’язаний з всесвітнім часом формулою
ТМ = Т0 + λ   (5),
де λ - довгота, визначена відносно грінвічського меридіану.

Поясний час. Життя багатьох держав у XIX cт. характеризувалось посиленням різних форм економічних, політичних та культурних зв’язків між населенням великих національних областей і сусідніх держав. У цих умовах виявилося, що користування місцевим часом супроводжується численними непорозуміннями.

У 1885 р. Міжнародна конференція 26 держав прийняла систему поясного часу. За нею всю земну кулю було поділено на 24 годинні пояси з нумерацією від нуля до XXIII. Годинний пояс простягається по довготі на 150. Місцевий час середнього меридіана поясу, яким користуються в усьому поясі, називається поясним часом. Межі поясів проходять по державних кордонах, по межах великих адміністративних областей та з урахуванням фізико-географічних об’єктів (гірських хребтів, великих рік і т.п.).

Нульовий пояс простягається по довготі на 70,5 на захід і стільки ж на схід від грінвічського меридіана. Перший пояс лежить в межах 70,5-220,5, а другий – у межах 220,5-370,5 і т. д., різниця між поясами і місцевим часом в межах поясу не перевищує півгодини.

Центральний меридіан першого поясу проходить на 150 на схід від Гринвіча (λ=150=1h), другий – на 300(λ=300=2h) і т. д. Отже, N – номер поясу – збігається із значенням довготи середнього поясного меридіана, що виражена в годинах, і тим самим спрощуються розрахунки. Позначають поясний час буквою . Він дорівнює: 
ТП = Т0 + N   (6)

Літній час був введений з метою раціональної організації виробничого і суспільного життя великих індустріальних і адміністративних центрів, рівномірного використання потужностей електростанцій протягом доби, денного освітлення для роботи і т. п. 16 червня 1930 р. Декретом Ради Народних Комісарів стрілки годинників в усіх годинних поясах СРСР були переведенні на одну годину вперед. Зв’язок декретного часу із всесвітнім виражається співвідношенням ТД = Т0 + N + 1h, а також .
ТД = ТМ - (λ - N - 1h)   (7)

За декретним часом третього (московського) поясу діяли в СРСР всі види транспорту, засоби зв’язку і т. п.