Астрономічний сайт ІФМІ

Star Cluster Bursts into Life in New Hubble Image
Star Cluster Bursts into Life in New Hubble Image

Астрологічний календар

Рухома карта

Ви можете самостійно зробити рухому карту зоряного неба. Скачайте і роздрукуйте зображення карти та рухомого круга (розширення 2008х2077).
Головна arrow Лекції arrow §20 Присмерки, білі ночі, полярні дні і ночі
§20 Присмерки, білі ночі, полярні дні і ночі Надрукувати
Після заходу Сонця поступово послаблюється освітленість земної поверхні, а перед сходом його – посилюється. Ці переходи називаються вечірніми та ранковими присмерками.

Присмерки – це поступове послаблення нічної темноти перед сходом Сонця – відбувається від розсіювання світла шарами повітря, що знаходиться вище горизонту спостерігача. Розрізняють побутові і астрономічні присмерки.

Побутові присмерки закінчуються тоді, коли Сонце знизиться під горизонт на 7о (починаємо користуватися штучним освітленням), астрономічні - коли воно знизиться на 18о. Зенітна віддаль Сонця буде:
z¤+Δz=90о+7о=97о;   z¤+Δz=90о+18о=108о.

Тривалість присмерків можна визначити з формули косинусів сторони паралактичного трикутника
cos(z¤+Δz)=sinφ sinδ¤+cosφ cosδ¤cos(t¤+Δτ)   (1)

де τ – величина, на яку зменшується годинний кут під горизонтом. З (1) видно, що тривалість присмерків Δτ залежить від широти пункту спостереження і схилення Сонця (δ¤), яке змінюється протягом року. Тому весною і восени вони коротші, ніж влітку і зимою.

Білі ночі – такі періоди в північних географічних широтах, коли Сонце під горизонтом знижується менше ніж на 7о, присмерки вечірні переходять у ранкові. Умови початку білих ночей, нехтуючи впливом рефракції можна знайти з умови настання полярного дня:
δ¤≥180о–φ–z¤,   (z¤=90о+7о)   →   δ¤≥90о–φ–7о,   δ¤≥90о–φ–18о.  (2)

Суцільні астрономічні присмерки можуть бути на географічних широтах φ≥48о33’, δ=66о33’.

Полярний день настає тоді, коли в пункті спостереження верхній край Сонця в нижній кульмінації дотикається до горизонту (в т.N) або проходить вище горизонту, його схилення визначається за формулою
δ¤=180о–φ–z¤,   δ¤180о–φ–z¤   (3)

Значення зенітної віддалі z¤=90о51’ (враховуємо середній кутовий радіус r¤=16’ і рефракцію S=35’) (3) перепишеться:
δ¤89о09’–φ   (4)

Полярна ніч починається тоді, коли верхній край Сонця дотикається до горизонту у верхній кульмінації, або коли Сонце зовсім не сходить (z¤=φ–δ¤):
δ¤≤φ–90о51’   (5)

Користуючись обчисленими за (4) і (5) значенням δ¤ (схилення Сонця), можна по таблицях, що публікуються в астрологічних календарях та довідниках, знайти початок і кінець полярного дня і ночі.