Астрономічний сайт ІФМІ

Зміна Сонця по екліптиці відбувається наступним чином:

Сонце в т. ¡ (Овен) – весняного рівнодення:

δ=α=0^о;

Сонце проходить в т. a (Рак) – літнього сонцестояння:

α=90^о=6^h , δ=+23^о27’;

наступна точка у русі Сонця d (Терези) – осіннє рівнодення:

α=180^о=12^h, δ=0^о;

в т. g (Козеріг) – зимового сонцестояння:

α=270^о=18^h, δ=–23^о27’;

і коли Сонце повертається в т.¡, то його координати:

α=360^о=24^h, δ=0^о.

Але зміна екваторіальних координат Сонця протягом року відбувається нерівномірно: схилення (δ) швидше змінюється біля точок сонцестоянь (a , g); пряме сходження (α) повільніше змінюється біля рівноденних точок (¡, d) і швидше біля точок сонцестоянь; швидкість зміни прямого сходження (α_Ó) біля точки літнього сонцестояння (a) менша за аналогічну біля (g).

Рух Землі навколо Сонця відбувається в тому ж напрямку, що і обертання Землі навколо осі, і є нерівномірним. Вісь обертання Землі завжди нахилена до площини свого руху під кутом 66^о33’. Тому здається, що Сонце нерівномірно переміщується по небесному схилу серед зір, також з заходу на схід, але по колу (екліптиці), площина якого нахилена до площин небесного і Земного екватора під кутом 23^о27’=90^о–66^о33’.

1) ¡; δ_Ó=0; h_Ó=90^о–φ+δ_Ó=90^о–φ; схід в точці сходу Е, захід в точці заходу W, половина над горизонтом, половина під горизонтом, день дорівнює ночі; весняне рівнодення (21 березня) під горизонтом.

2) a; δ_Ó=+23^о27’; h_Ó=h_max=90о–φ+23^о27’; схід – на північному сході; захід – на північному заході; довжина дня максимальна; довжина ночі мінімальна; літнє сонцестояння (22 червня).

3) d; δ_Ó=0; h_Ó=90^о–φ; схід в точці сходу ;захід в точці заходу; день дорівнює ночі; осіннє рівнодення (23 вересня).

4) g; δ_Ó=–23^о27’; h_Ó=h_min=90^о–φ–23^о27’; схід на південному сході; захід на південному заході; ніч максимальна; день мінімальний; зимове сонцестояння (22 грудня); під горизонтом.