Астрономічний сайт ІФМІ

Edifice of Gas and Dust in the Cone Nebula
Edifice of Gas and Dust in the Cone Nebula

Астрологічний календар

Рухома карта

Ви можете самостійно зробити рухому карту зоряного неба. Скачайте і роздрукуйте зображення карти та рухомого круга (розширення 2008х2077).
Головна arrow Лекції arrow §16 Визначення схилення зірок і географічної широти місцевості
§16 Визначення схилення зірок і географічної широти місцевості Надрукувати
Найбільш точно екваторіальні координати (α, δ) світил визначаються при спостереженнях світил в меридіані (кульмінації). Для цього використовують меридіанний круг. Він має астрономічну трубу і відлікові пристрої. Труба перпендикулярна насаджується на горизонтальну вісь, яка лежить на двох підставках, розташованих точно по лінії схід–захід. Обертаючись разом з віссю, астрономічна труба рухається в площині небесного меридіана. Для відліку кутів повороту труби є круг (або 2 круги), що обертається разом з трубою. На його лімбі, діаметр якого від 0,5–1 м, нанесено штрихи через кожні 2" або 4". Нерухомий покажчик відліку закріплюється на стовпі. За допомогою мікроскопів-мікрометрів можна робити відліки схилення з точністю до 0",1.

Метод визначення екваторіальних координат світил називається абсолютним, якщо він не залежить від попередніх визначень і не спирається на вже відомі координати зір. У протилежному випадку метод називається відносним або диференціальним.

Абсолютним методом можна визначити схилення лише зір, що не заходять, і тому Пулковська астрономічна обсерваторія побудована в північному районі з географічною широтою біля 60о, де багато зір, що не заходять.

Виміри проводять в осінньо-зимовий період, коли ніч триває більше 14 годин. Вимірюють видиму зенітну віддаль однієї і тієї ж зорі в верхній (Z'В), а через півдоби в нижній (Z'Н) кульмінаціях і враховують рефракцію, знаходять істинну зенітну віддаль ZВ=Z'ВВ і ZН=Z'НН.
При верхній кульмінації зірки на південь від зеніту
ZВ=φ–δ   (1)
ZН=180о–φ–δ   (2)
З (1), (2) знаходимо:
Визначення схилення зірок

Якщо у верхній кульмінації зірка знаходилась на північ до зеніту, то формула (1) замінюється
ZВ=δ–φ   (5)

Тоді   Визначення схилення зірок

Таким методом визначається схилення не всіх зір, що не заходять, а лише декілька десятків або сотень, щоб систематично вести перевірку. У решта світил вимірюють зенітну віддаль у верхній кульмінації (φ обсерваторії відома), то схилення визначається з формул (5), (1).

Диференціальний метод визначення схилень світил найчастіше використовують при фотографічних спостереженнях. На сфотографованій ділянці зоряного неба обов'язково знаходяться декілька зір з відомими екваторіальними координатами, що знайдені абсолютним методом. Такі зорі називаються базовими. Принцип диференціального методу полягає в тому, що на фотографічному негативі вимірюють в певному масштабі різницю Δδі між шуканим схиленням δ світил і відомими схиленнями δі базових зір. Обчислюємо найбільш ймовірне значення шуканого схилення δ=δі+Δδі .
Знайдені схилення зір опубліковують в зоряних каталогах.