Астрономічний сайт ІФМІ

NGC 1512
NGC 1512

Астрологічний календар

Рухома карта

Ви можете самостійно зробити рухому карту зоряного неба. Скачайте і роздрукуйте зображення карти та рухомого круга (розширення 2008х2077).
Головна arrow Лекції arrow §15 Астрономічна рефракція
§15 Астрономічна рефракція Надрукувати
Видиме положення світил над горизонтом відрізняється від теоретично обчисленого. Промені світла від небесного тіла проходять через атмосферу Землі і заломлюються в ній. Так як густина атмосфери збільшується до поверхні Землі, то промінь світла все більше відхиляється в одну і ту ж сторону по кривій лінії, так, що напрям ОМ1, по якому спостерігач бачить світило, є відхиленим в сторону зеніту і не співпадає з напрямком ОМ2 (||ВМ), по якому він бачив би світило при відсутності атмосфери.

Астрономічна рефракціяЯвище заломлення світлових променів при проходженні ними земної атмосфери називається астрономічною рефракцією.

Кут ∠М1ОМ2 – кут рефракції або рефракція ρ.

Кут ∠ZOM1 – видима зенітна віддаль світила z’.

Кут ∠ZOM2 – істинна зенітна віддаль z.

З рис. видно z – z’=ρ, або z = z’+ρ   (1)

Істинна зенітна віддаль світила більша видимої зенітної віддалі на величину рефракції ρ.
Всі промені ОМ1, ОВМ, ОМ2 лежать в одній площині, тому рефракція не змінює азимута світил, і крім цього дорівнює нулю, якщо світило знаходиться в зеніті.

Якщо світило знаходиться в кульмінації, то рефракція змінює лише його схилення (на ту ж величину, що й зенітну віддаль), бо площини годинникового і вертикального кіл співпадають.
У решта випадках (не кульмінує) ці площини перетинаються під кутом, а тому рефракція змінює і схилення, і пряме сходження світил.

При тиску В мм.рт.ст. і температурі tоС наближене значення ρ:
Астрономічна рефракція (2)
З (2): при t=0оС і тиску В=760 мм.рт.ст. ρ=60",25tg z'    (3)

За формулами (2), (3) обчислення проводиться для z'<70о. При z'>70о формули дають похибку >1", яка при прямуванні до горизонту йде до нескінченості; але в дійсності величина рефракції на горизонті ρ≈35'. Тому рефракція (z'>70о) визначається шляхом поєднання теорії зі спеціальними спостереженнями.

Внаслідок рефракції спостерігається зміна форми дисків Сонця і Місяця при їх сході і заході. Рефракція нижніх країв дисків цих світил біля горизонту майже на 6" більша рефракції верхніх країв, що спричиняє овальну форму видимих дисків.

Заломлення променів зір в неспокійній атмосфері з різкими змінами густини відбувається в різних напрямках, внаслідок чого промені світла доходять до ока спостерігача різними шляхами, а тому сприймаються як зміни блиску і кольору зір. Це явище називається мерехтінням зір. Мерехтіння планет майже непомітне.